Починаючи розмову про травму слід розмежувати що таке стрес та які стресові реакції має наш організм на різні події.
Це допоможе вам зрозуміти, що з вами відбувається та як собі допомагати і підтримувати. Адже ця війна не спринт, а марафон які ми повинні добігти здоровими та сильними. Наша психіка дивовижне явище. Ми той єдиний вид на планеті хто зумів трансформувати стрес в потенціал розвитку та на зроблених висновках зміг стати домінантним видом.
Власне стрес – це реакція організму на подразник та повернення нервової системи в стан спокою. Стрес – це наші повсякденні виклики, те що змушує нас рости, долати перешкоди, ставати краще та змінюватись
Стрес це не тільки щось негативне чи руйнівне. Стрес буває позитивним. Вчені називають його еустресом – тобто станом в результаті якісно змінюється наше життя та ми зростаємо. Похід дитини в школу, політ на повітряній кулі та навіть випадкова зустріч на вулиці з приємною нам людиною – все це є стрес. Тобто те що порушує сталий порядок речей, що склався на певний момент часу.
Дистрес навпаки негативний вид стресу, з яким нам тяжко впоратись. По суті це сигнальна система організму яка сповіщає нас про небезпеку чи загрозу.
Машина, що випадково з’явилась на пішоходному тротуарі, погірщення стосунків, хвороба близької людини чи наша, надмірні навантаження без адекватного відпочинку.
Дистрес виснажує нас емоційно і фізично, невидимо з’їдає наші ресурс та спричиняє вигорання та соматичні хвороби.
Проте слід зазначити що еустрес – позитивний стрес та дистрес – негативний стрес для різних людей буде спричинений різним. Наше сприйняття світу є надзвичайно суб’єктивним. Чи любите ви сюрпризи? Хтось скаже так, і буде в захваті від подорожі без заздалегідь продуманого маршруту. А для когось навіть приємний сюрприз стане надзвичайно стресовою подією і викликає тремтіння та вир негативних думок, з бажанням все проконтролювати та знати все наперед. Ми дуже різні. Спробуйте згадати найяскравіші події що викликали у вас еустрес. Можливо нова робота? Отримання диплому? Сімейні події?
А тепер подумайте про дистрес. Згадайте як ви справлялись з цим, що допомагало долати стресори
Навичка толерувати стрес та невизначеність зумовлено безліччю факторів.
В тому числі наданим значенням яке ми надаємо подіям. Тобто те, що ми думаємо про подію. Це називається надане значення. Уявіть собі двох людей, які переїжджають з одного міста в інше. Для однієї людини це можливості, новий досвід та цікаві враження, а інша сприйматиме це як зруйноване життя, бо буде фокусуватися, на тому, що довелося залишити всіх друзів та звичний стан речей. Ці дві людини в абсолютно однакових обставинах будуть реагувати дуже по-різному. Попередній досвід також надзвичайно важливий: чи є історія успіху в подолання складнощів, чи є корисні стратегії відновлення? Чи розвинена психологічна стійкість та навички саморегуляції, чи вміємо ми себе заспокоїти чи провалюємось у вир тривожних думок на довго.
Про це все ми будемо говорити в нашому циклі далі.
Справа в тому що природа задумала стрес як короткочасну м’язову реакцію на загрозу. Уявімо що ми зебра, що пасеться на луці. Зелена трава, сонячний день. Аж ось ми чуємо шурхіт в кущах. Наш попередній зебрячий досвід каже – кущі просто так не рухаються, а значить там може бути лев. Що робить зебра?
Ні, вона не думає чи слід бігти, чи почекати, чи покликати інших зебр-експертів по кущам щоб разом потривожитись і обговорити чи варто вже переживати чи слід відкласти ці думки на завтра. Зебра миттєво біжить на безпечну відстань. Цей стрес тривав 1-3 хвилини і далі вона знову в стані спокою та відновлює витрачені ресурси. Люди мають великий та складно влаштований мозок який вміє будувати складні конструкції. Це і велика перевага і значний недолік. З одного боку ми маємо неабияку перевагу в умінні конвертувати стрес у розвиток, а з іншого ми не вміємо вчасно вийти з цього стану і залишаємось в ньому на дні, а іноді й місяці.
Базова стресова реакція як у людей так і у тварин це “бий або біжи”. Залежно від досвіду, ресурсів організму в даний конкретний час та звичної для людини реакції на стрес, ми обираємо чи бігти від загрози чи битись. Якщо ви зараз згадаєте свої останні великі стресові події ви зможете зрозуміти яка реакція притаманна вам. Безумовно це не пряма дія. В реакції бий ми можемо записуватись в чергу до військкомату, чи казати образливі речі нашому партнеру, чи писати скарги на поганий сервіс. В реакції біжи ми уникаємо прямого контакту, відсторонюємось чи ігноруємо. Людина вигадала десятки різноманітних схем адаптації до різних ситуацій, що з нами трапляються.
Що трапляється з нами в реакції “бий або біжи”? якими ми стаємо?
Стрес включає наш організм для виконання цієї м’язової дії – кров швидше рухається до м’язів, відповідно сердце інтенсивніше качає кров, тіло нагрівається – ми готові до дії. В той же час значно знижуються когнітивні здібності, здатність оцінювати ситуацію та приймати виважені рішення. Адже в часі небезпеки немає часу обдумувати та аналізувати, наші рішення мають бути швидкими та влучними, тож автопілот бере на себе управління. Рептильний мозок в якому сформовані автоматичні реакції, той самий автопілом, зайнятий виживанням та не готовий до дискусій. В той же час зупиняється травлення, ставляться на паузу всі імунні процеси та репродуктивна система. Не час займатись довготривалими інвестиційними процесами, типу відновлення шкірного покриву, або оновлення тканин внутріщнії органів, або вирощування нової людини, на це все не на часі якщо щось загрожує нас з’їсти.
Звучить дуже страшно, проте цей механізм відлагоджений мільйонами років еволюції для долання щоденних викликів. Так само швидко як організм мобілізується він приходить в стан спокою та відновлення, Всі процеси повертаються на місця і людина може вийти зі стресу самостійно.
Травма настає тоді, коли мозок думає, що загроза завелика й він не може з нею впоратися. Третьою реакцією на стрес є заціпеніння або застигання. Про це ми поговоримо в наступній частині, а зараз я пропоную зробити невеличку дихальну вправу для того щоб зрозуміти як ми можемо мобілізовувати наш організм та заспокоювати його та наскільки ми за допомогою дихання та медитації можемо впливати на свою реакцію на стрес.